понеділок, 2 серпня 2010 р.

  
У мене сьогодні спитали, як у мене справи, на що я відповіла: «Та гріх жалітися на таке життя! З руками, з ногами, голова на місці». Такі думки заспокоюють, коли життя здається повною дупою...а зараз просто розчиняюсь у музиці...сеанс релаксації...  (c)

3 коментарі:

  1. як я тебе розумію....також релаксую....і розчиняюсь у музиці....

    ВідповістиВидалити
  2. ...без музики важко було б, мабуть...
    це такий собі сховок сучасної людини..куди вона може втекти..забитись у найвіддаленіший і найглухіший ( чи то пак, найгучніший) куточок... і ось так розчинитись..забутись..)

    ВідповістиВидалити
  3. Дуже тебе розумію. Для мене останнім часом музика стала частиною життя. Власне, ніколи не подумала би, що не зможу уявити бодай дня без того, щоб не пограти на ф-но. Це так заспокоює!

    ВідповістиВидалити