четвер, 28 жовтня 2010 р.

жовті метелики. знову.

так болить.

не хочеться нікого слухати.
нікого, окрім голосу Бога.. і голосу власного серця.
розум вимкнуло, як електрику.
пренасичення

вимучена

наплювати на все, на шо досі було не наплювати


важко говорити

збирати по крихті шматки букв
непрактично

важко дихати. у прямому розумінні.

хочеться перекласти цей вантаж на інші плечі.
скинути камінь з душі на чиюсь ногу і зловтішатись. :(

бути стриманою.

спокійна. спокійна. спокійна.

і щаслива. щоб не забути.

потік свідомості. потік свідомості втік
втік потік. потік втік.

свідомість. невагомість.

весело до істерики.

смішна у нещасті. у щасті - смішна
забута. покинута. гола (хД). і зла

ідіотизм.

і ва-а-ажко. ва-ажко. важко.
словами не описати.

субота, 23 жовтня 2010 р.

.

не реви через гівно
(с)
хДД

вівторок, 19 жовтня 2010 р.

ноу коментс

найкращий день у моєму житті)) хДД

неділя, 17 жовтня 2010 р.

хочу, як колись

Втомилась від неможливості, моєї, змінити що-небудь.
Хочу.
Хочу, щоб все було нормально. Здорово. Не по-ідіотськи. Як колись.
Ще раз втомилась.
Плачу.
Мовчки.
Щоб ніхто не почув.
Щоб нікому не завдавати клопоту.
Розриває.
Десь із середини.
Боляче.
Страшно.
Аж до істерики.
Німої.

Тікати (?).
Стояти (?).

Теплий душ. Щоб змити сльози. Змити солоні сльози.
Хочеться скупатись у морі. Дурне хотіння?
Море солоне. Солоні сльози. Солоні огірки (дурна асоціація). Перебір солоності.
Що має значити?

Тонути.

Хочу відчувати холод.
Щоб пробирало до кісток.
Щоб повернути відчуття. Назад.
Вони ж сконцентрувались у молекулі мого серця. Чи може в атомі?
Неподільність існує?

Уривки фраз. Шматочки думок. Кавалки пам'яті.


четвер, 14 жовтня 2010 р.

бє

нудить
фі
трішки вагітна))

втомилась

але щаслива :)

пʼятниця, 8 жовтня 2010 р.

чудово! :)

День розпочинається кльово... :)
Гарна музичка, хороший настрій...
Усе добре.

Сеанс самонавіювання, все ж, класна штука! :))

середа, 6 жовтня 2010 р.

щасливе закінчення Д.н.

коли уже починає здаватись, що бьоздік був дуже і дуже давно,-тоді я розумію, що він минув..
пройшов з цілою купою емоцій-привітань-побажань-подарунків-безкінечних "дякую"...

якесь незрозуміле почуття переповнює...

не хочу зараз у цьому розбиратись....

"Я подумаю про це завтра", - як казала Скарлет...

а зараз - танцюю.. і в цей раз не для того, щоб заглушити біль, а тому що ЩАСЛИВА!

:)

неділя, 3 жовтня 2010 р.

максималізм

"Спустись з небес на нашу грішну землю"...

Набридла ця фраза.
Так, це я віддаю перевагу повній тарілці перед напівпорожньою!

Навіщо задовольнятись малим, якщо можна набагато більше?

Що я з собою зроблю?


І ще... По колу. Знову й знов. Де шукати свої гальма?