коли уже починає здаватись, що бьоздік був дуже і дуже давно,-тоді я розумію, що він минув..
пройшов з цілою купою емоцій-привітань-побажань-подарунків-безкінечних "дякую"...
якесь незрозуміле почуття переповнює...
не хочу зараз у цьому розбиратись....
"Я подумаю про це завтра", - як казала Скарлет...
а зараз - танцюю.. і в цей раз не для того, щоб заглушити біль, а тому що ЩАСЛИВА!
:)
Немає коментарів:
Дописати коментар