візаут...

спокійно щаслива...
несамотньо одинока...

аййй фіііллл ґууудд ;P

сооу гуд))
мега..супер..позитивний день ;)
було всяке..настрій змінювався протягом дня..в залежності від обставин..))
але зараз кльово!
лав зис лайф)
і всіх людей, що роблять мій світ таким кольоровим)

зла

стільки хотіла сюди написати..
і от коли вже майже все закінчила - комп узяв, і перезавантажився
все зникло..
а прослідкувати той же хід думок  - нереально ((

блін, обідно як... ;(

 п.с. настрій - спокійний.. цілком і повністю заглиблена у собі... бо..
у моєму світі я живу, а не існую...
там немає німих обличь, пустих балачок, дурного сміху, банальщини (хоча, ні, її там якраз найбільше), зайвих людей...
у моєму світі я прокидаюсь..і напівсонна читаю книги... усміхаюсь...не для себе... йду робити гіркий зелений чай, щоб не потонути в солодкості мрій...
у моєму світі є багато шоколаду, теплих в'язаних шаликів, гарячих поцілунків, холодних розрахунків та дитячої наївності, довгих роздумів, здійснених і не цілком здійснених мрій, спокою, тишини, ще раз тишини, голосу, що чутно десь із-середини... 
у моєму світі я щовечора танцюю сальсу, отримуючи при цьому нереальне задоволення...
у моєму світі...

"В моєму світі
Немає мертвих квітів –
Волошки в житі
Цвітуть, росою вмиті.
В моєму світі
Не живуть серця розбиті,
Підступні сіті
Відсутні в моєму світі." (с)

!

Заберіть мене з собою ! :(

P.S. щось мучить((фІ

без заголовку

Роналд Дженкіс. М-м-м... Насолоджуюсь)

But... :)

Life is good! Life is great! Life is so-o beautiful! ;)

з підтекстом

Забагато солодощів...
Ось так смакуєш ложечка за ложечкою згущеним молоком... Насолоджуєшся... Відчуваєш його специфічний присмак... Стає так добре, як ніколи досі...

Відчувати солодкість. Одне з найприємніших відчуттів... М-м-м...
Ти тішишся.
Повнота вражень.

Та наступає якась критична точка, коли оте все добре закінчується: вже не відчуваєш особливого смаку, який так подобався... Забагато. Перебір. Перевищення міри.

Ти кидаєш ту солодку і смачну масу... На деякий час... Хочеться відчувати гіркість, солоність, гостроту.. Та будь-що! Тільки подалі від цієї нудотної солодкавості.. (!)

  ==========

                ========>        

заслинене небо ригає дощем))

плаче тільки небо)
одноманітно, наче шарманка, відлунюється його мелодія...


...а в душі - цілий камерний оркестр :)
Все класно.
Відчуття щастя.
Банального щастя.
Ловити краплі дощу язиком...
...і насоло-о-оджуватись)
Так просто


Доторкнутись до сонця.


Танцювати з вітром. 
Збирати зорі у кишені
!

суміш

Дивна суміш почуттів - втрати, швидкоплинності часу, якоїсь дикої ніжності з нотками суму, любові й умиротворення...

Кльово ^_^

Пройшов мандраж.
Впевненість. Тупо впевненість. :)
В очікуванні хвилі позитиву і хороших емоцій.
Просто знаю, що все буде добре.
Досі дістає дощ і плач неба... Так вже хочу сонечка!


=> Шоу маст ґоу он :P =>

It Can't Rain Every Day (

Знову цей остогидлий дощ.
Сіре небо. Застиглі краплинки на вікнах. Шелест мокрого листя. Брудні калюжі. Парасольки.
А надворі ж літо! :(

Мандраж... Бр-р-р...

Побачимо...
Усе буде гуд. Правда ж?

Різкі пЕрЕпАдИ настрою. Хитікість думок.

 ухх... цигарковий дим..випадкові знайомства... класна музичка.. танці
мм...
соууу хеппі ;)

спокійний вечір...ностальгія якась, чи шо за фігня...
сумно..спогади.. і знову цей цигарковий дим стоїть перед очима

хочу нового дня
хочу [до] тебе

ще трішки і розпочнеться))
хе..хвилююсь
мандраж..не люблю таке..фі)

[?]

Змішані почуття...
То зла, то щаслива...
Сама не знаю, чого хочу...
Кумедна, не?

дійшло..

 ціловите розуміння того, що є важливим...)

піс, лав енд хеппінес :)

мОоОоОре позитиву ;)

 Rebound
-
Hurricane
 ..у вухах))
мм...хочу танцювати...
попереду - 2 місяці напруженої роботи..але такої приємної...)
я щаслива!
щаслИва!
Щаслива!))

але хочу гуляти((
гуляти..гуляти..мм((

...

втомилась від роботи..
і від дощу..втомилась...

сонечко, де ти?

бринь)

зелений чай.. морозиво.. ролики... юхху :).. бадмінтон))
море позитиву :P

ще б сонечка...і на річечЬку)

ніч спогадів)

акуратно заплітаю спогади у барвисті вишиті картини...
розгладжую...кладу у дерев'яні рамки...і, мимволі, усміхаюсь..
хоча, ні.. голосно сміюсь
ніяковію від колишніх дурниць, ідіотських ситуацій, "проблем" і т.д.

вишивка тішить око інших людей... приємно...як би не крутив))
та вишивка, яка виставлена напоказ...

таємна ж - тріпоче в моєму серці..виривається...шукає виходу, якого нема..
вірніше, шукає виходу, існування якого, я припинила... отими двадцять двома срібними замками... ключі ж без найменшого коливання проковтнула.. усі.. щоб не знайшли.. щоб не втратити.. щоб пам'ятати..
тому зараз з обличчя не сходить божевільно-умиротворена усмішка, що викликає косі погляди зі сторони...
але я згадую...згадую..розумієш?
ніби політ ластівки... ніби танці перед дзеркалом... ніби гудки аськи)

так добре)
ех..ще завтра..і кінець практики..
свобода ;)

люблю тебе любити (с)  хі)*

Nie stało się nic ))

Сонечко.
РічечЬка.
Тепленький вітерець.
Холодний душ.
Гульки. 
Смачненьке морозиво.


Літо!


Усе добре :)


Поглинута читанням... "Кисло-солодка журналістика"...

Чекаю.
Ще трішки)
Ще трішки..і почнеться)
хех


Люблю це життя ;)

рухатися вперед!

тільки не стояти...тільки рухатись вперед..
бути активною!
жити, а не існувати!

часто опускаються руки...
набридла грьобана практика (шоб їй добре було!)...
але все буде добре))
літо ж все ж таки...
і серце танцює..співає...шалено б'ється у грудях)

смакувати морозивом...спостерігати літніми вечорами за зорями...дихати! вільно дихати!

як я давно цього чекала..) ехх


але все рівно чогось чи когось не вистачає...
щастя існує?

невпевненість

невпевненість у тому, що обираю правильний шлях...
невпевненість у завтрашньому дні...
сьогодні ти - людина, котрою захоплюються... завтра ж - ніхто...
чи зможу?
уявити щастя зблизька...доторкнутись до нього...хмм...на дотик, як найтонший шовк...хоча, хто його зна... моя рука ніколи ще не торкалась до найтоншого шовку, хіба що у сні...
але досить снів...досить тих чудових снів...
реальність! творити реальність! самостійно!
ніхто не допоможе! ніхто не підтримає!
сама! і тільки сама!
не тільки вірити! а робити щось! ( але ж як важко себе примусити щось робити :-(  )
могла б поставити звичне питання: "А як же далі? Що далі?"
але не буду
мучить те, що все розумію...але не роблю чогось вагомого...
важко повірити у свої сили, коли у тебе мало хто вірить...хоча, ні..вірять..це все я сумніваюсь

"Усе у ваших руках, тому не можна їх опускати", - як казала Коко Шанель

Прорвемся!
:D
;)

P.S. а у вухах "Lifehouse"...ммм...насолоджуюсь...