;P

нема часу))
нема часу розслаблятись

нових ідей не бракує, але бракує часу на їх втілення
і все через мій максималізм та ідеалізацію
(ото слова мудрі написала :)) )

виходить, як у тій пісні "Си-или..залишилось та-ак ма-ало..."

але, загалом, всьо кльово

я вже усміхаюсь, менше плачу :)
(в ідеалі - спокійно відношусь до всього)

криза затяжна (як я тільки витримала ці місяці?) минула! :)

а-а-а!

усе круто! :)

люблю, тішусь, танцюю!

ла-ла-ла :)

же є мі файн, файн, файн..

:) !

а фіг тобі... то не шубу в труси заправляти... ((

так страшенно втомилась, шо цього просто ніякими словами не описати, не виміряти в ніяких одиницях...
брак чого?
 ...нє вєм...

P.S.
Фредерик Перлз

"Я делаю свое, и ты делаешь свое.
Я в этом мире не для того, чтобы соответствовать твоим ожиданиям,
И ты в этом мире не для того, чтобы соответствовать моим ожиданиям.
Ты — это ты, а я — это я.
Если нам случится найти друг друга — это прекрасно.
Если нет, то ничего не поделаешь".

вірю

...

до чого котиться світ?
ні, не так.
до чого котимось ми?

було складно.
усім зараз складно.
страшно від усвідомлення цього
але вірю, що...
... втрачаючи рівновагу, ми здобуваємо ще більшу рівновагу, бо таким чином врівноважуємо світові терези.
усе це важко сприйняти. важко усвідомити. важко повірити.
але без віри ми - ніщо.

praying. again & again.

завтра...
завтра.
завтра?!
завтра!!!

усе буде добре.
усе є добре :)

наша песня хороша...

ну що ж?

спроба № ХХ

надіюсь на хороше закінчення.
віршніше, на початок всього хорошого ;)

хочу.
маю.
банальність.
момент прозріння запізнився.

жовті метелики. знову.

так болить.

не хочеться нікого слухати.
нікого, окрім голосу Бога.. і голосу власного серця.
розум вимкнуло, як електрику.
пренасичення

вимучена

наплювати на все, на шо досі було не наплювати


важко говорити

збирати по крихті шматки букв
непрактично

важко дихати. у прямому розумінні.

хочеться перекласти цей вантаж на інші плечі.
скинути камінь з душі на чиюсь ногу і зловтішатись. :(

бути стриманою.

спокійна. спокійна. спокійна.

і щаслива. щоб не забути.

потік свідомості. потік свідомості втік
втік потік. потік втік.

свідомість. невагомість.

весело до істерики.

смішна у нещасті. у щасті - смішна
забута. покинута. гола (хД). і зла

ідіотизм.

і ва-а-ажко. ва-ажко. важко.
словами не описати.

.

не реви через гівно
(с)
хДД

ноу коментс

найкращий день у моєму житті)) хДД

хочу, як колись

Втомилась від неможливості, моєї, змінити що-небудь.
Хочу.
Хочу, щоб все було нормально. Здорово. Не по-ідіотськи. Як колись.
Ще раз втомилась.
Плачу.
Мовчки.
Щоб ніхто не почув.
Щоб нікому не завдавати клопоту.
Розриває.
Десь із середини.
Боляче.
Страшно.
Аж до істерики.
Німої.

Тікати (?).
Стояти (?).

Теплий душ. Щоб змити сльози. Змити солоні сльози.
Хочеться скупатись у морі. Дурне хотіння?
Море солоне. Солоні сльози. Солоні огірки (дурна асоціація). Перебір солоності.
Що має значити?

Тонути.

Хочу відчувати холод.
Щоб пробирало до кісток.
Щоб повернути відчуття. Назад.
Вони ж сконцентрувались у молекулі мого серця. Чи може в атомі?
Неподільність існує?

Уривки фраз. Шматочки думок. Кавалки пам'яті.

 

бє

нудить
фі
трішки вагітна))

втомилась

але щаслива :)

чудово! :)

День розпочинається кльово... :)
Гарна музичка, хороший настрій...
Усе добре.

Сеанс самонавіювання, все ж, класна штука! :))

щасливе закінчення Д.н.

коли уже починає здаватись, що бьоздік був дуже і дуже давно,-тоді я розумію, що він минув..
пройшов з цілою купою емоцій-привітань-побажань-подарунків-безкінечних "дякую"...

якесь незрозуміле почуття переповнює...

не хочу зараз у цьому розбиратись....

"Я подумаю про це завтра", - як казала Скарлет...

а зараз - танцюю.. і в цей раз не для того, щоб заглушити біль, а тому що ЩАСЛИВА!

:)

максималізм

"Спустись з небес на нашу грішну землю"...

Набридла ця фраза.
Так, це я віддаю перевагу повній тарілці перед напівпорожньою!

Навіщо задовольнятись малим, якщо можна набагато більше?

Що я з собою зроблю?


І ще... По колу. Знову й знов. Де шукати свої гальма?

рішуче настроєна

:)

ось і закінчився цей день..надіюсь, так само легко пройде рік)аж не віриться..

море вражень..)
вдячна
щира
гіперактивна і позитивна..
ще раз вдячна
за вікном- заспокійливі краплини дощу...ммм...
серце шалено стукає в грудях
значить, живу)

hope&praying
♥

от тобі і маєш ТОРТик :(((

Life is like a box of chocolates... You never know what you're gonna get ©.

про небажання і бажання

"же є мі файн, файн, файн.."))

Нема бажання вигадувати чудернацькі історії, незвичні образи, сюжетну послідовність. Хочеться простоти. Такої, щоб до банальності...
отож..
..завтра - на ТОРТик :)
потрібно збиратись..настрій далеко не чемоданний, чомусь..хоча є велике бажання відчути щось таке у цьому роді..
хочеться нових відчуттів..або, принаймі, старих..але, щоб знову відчути..
втомилась НІЧОГО не відчувати!

ще б... ні, не буду..)

Вірю, Надіюсь, Люблю.

далі буде...)

все гірше...все гірше...гірше..все...гірше...

і знову С.К.А.Й.

і далеко не песимістичні настрої..якби ж вони...

реальні проблеми

не загадую...не планую..переймаюсь..
жалію...
тільки не себе

страшно

сама винна

безжальна

у душі все розривається

так хочу змінити все на краще
змінитись на краще

істерика
ступор

...без міри...

  

У мене сьогодні спитали, як у мене справи, на що я відповіла: «Та гріх жалітися на таке життя! З руками, з ногами, голова на місці». Такі думки заспокоюють, коли життя здається повною дупою...а зараз просто розчиняюсь у музиці...сеанс релаксації...  (c)

ДОСИТЬ!

то була ОСТАННЯ крапля
більше це НЕ повториться
мусить ж колись НАСТАТИ цьому КІНЕЦЬ!!!

страшно

_____________________________________________________________

я ще тут..я ще жива)

катастрофічно бракує часу
і бракуватиме тепер ШЛ..
але те все фігня
залишились приємні спогади
я рухаюсь вперед :)
хочу на "захід фест"..
багато "хочу"..
забагато "хочу"..
мало "зроблю щось для того"...
занадто мало..

а-а-а!

то було нереально кльово ^_^
абалдєнно
хочу ше (!)

:)

залишилось зовсім нічого... :)

неймовірно велика доза допінгу)

щаслива.
всьо.

Їй блювалося піврічними депресіями і завислими поглядами, туберкульозними висадками і грибковими захворюваннями, жагою параної (я люблю метеликів!) і страхом психозу. Вона бігла в вересневі ночі збирати по дорозі ляльки вуду під прицільними поглядами білих котів.(с)

 жовті метелики.

пофіг бджоли..
..я - метелик

?

не знаю, як описати свій теперішній стан
вдячна, чи що?
щаслива...
 ...за те, що маю...і за те, що отримую
 відчуття спокою..і чогось теплого всередині...
приємно :)

     

…Немає нічого страшнішого за Хеппі Енд. Нічого безнадійнішого за те, коли в тебе нібито всьо супер пупер виходить і клеїться. І що суспільство тебе хаває «от і до», і що в тебе купа бабла, і що тебе люблять близькі і ненавидять псевдо близькі («Немає в тебе, курво, подруги, а є самі друззя. А ще брати і сестри. Часто також віртуальні…) 

Так от. Немає. Нічого. Гіршого. Коли в тебе все показушно зашибісь, і ти навіть сам у це потроху віриш. І коли ти зранку до вечора тусуєшся з супервеселими друзями, але при сумній нагоді розумієш, що тобі навіть ні в кого переночувати. Коли тобі просто нікому заспівати пісню над кістками, щоби ти ожив, нарешті, щоби твоя кольорова оболонка знову наповнилася твоїм вмістом, а не лише вакуумом, який ти ковтав ковтав і наковтався.(c)

шось

Криза. Критичний період. Крайня точка депресивності. Пік невпевненості, сум'яття. Невизначеність.
Можу так продовжувати довго.
Можу годинами розповідати про свій стан одними тільки іменниками.
(Цікаво, звідки я перебрала цей стиль?)
Усе дуже просто. Це ніби якесь провалля, яма чи, може, пауза...
Зупинилося. Перемішалося. І от я стою у цій каші, занурена ледь не по самі вуха, не розуміючи, що і до чого.
Це вперше...
Ні, було. Було. Приблизно, п'ять років тому. Тільки тоді відчуття були гострішими. Наразі, всі згущені мною фарби набрали якихось приглушених тонів, уся награність ледве долинає зі старого патефона, емоції притлумлені і задавлені. Сльози і далеко не пухнаста істота з кігтями всередині. Вони одні не дають спокою.
У голові досі жила єдина думка - вилити усе на папір, щоб стало легше. Вилити, щоб забути. Щоб розібратись.
Та полегшення (таке омріяне) не прийшло.
Глибокий вдих. Видих.
Істота зникає на деякий час.
Але.. Чому так тяжко?
Не можу докопатись до первинності.
Чому не світить сонце, а ллє цей дощ?
Сонце ж полегшує біль. Сонце освітлює темні закутки невідомості. Сонце... освітлює душу, дає спочинок серцю.
Хоча, не у сонці річ...

Приємно згадувати минуле.

...Боротьба продовжується... (!)

непогано для початку :)

усе добре..
сонечко
спокій
щастя у краплинках роси

Зміни.

Якщо не вже, то коли тоді?

День перший.

♥ Praying ♥

Криза.

Брак однієї речі перейшов у брак іншої.

якось так..

смішна
незапалена
непочута

роблю
переймаюсь
дрібницями переймаюсь

 ...

час "Х" настав :)

ніби завмерла..

хочу змін! сташенно хочу змін! хочу рухатись!
хочу хаосу! впорядкованого хаосу..

 краплі дощу по вікні щодня..
запах кави - щоранку..
щохилини - неспокій..
щосекундне марення власних думок у голові..

ще трохи - і я не витримаю..
закричу. не своїм голосом.
у пустоту.
збожеволію
крапка.

але вірю..вірю, що не буду покинута, залишена, забута...
 вірю.
це найголовніше :)

Стоп. Баста.

Моя спешл шоколадотерапія... М-м-м :)
Нямка. Люблю. Але досить вже.
То був останній раз.

Останній смачний шматочок.

Останній раз.
Ех...

про те, шо буде..

зміни
зміни
зміни
зміни
 ...
 Я зможу.
Просто повинна.
Все.


п.с.і все ж таки, ту гордість не я перша поборола))

і знову позІтІв :Р

 ШЛ, спілкування - і все ок)
швидке вирішення проблем: ось воно))

проте...

 ... іноді так солодко бити по собі минулим (с)

фі(

хочеться забитись у найвіддаленіший куточок...
і тихенько плакати...
ні, краще істерити

Ніяко.
Ніяка.
:(

відчуття запізнілого щастя

майже здорова
надворі сонечко.. стріт-бол...
а я сиджу вдома(

задоволена... щастя, спізнившись на такий собі нормальний відрізок часу, все ж постукало до дверцят мого серця...чи, вірніше, розуму..

п.с. хто свою гордість поборе першим? а? ))

захворіла(

отаке западло серед літа...
на вихідних...коли хочу гуляти..і на ШЛ... ;-(

ай дон'т ноу хав ай філ...

не знаю, що сюди ще втиснути...
така, як завжди... така, яка є..
щира..і без масок...

Набридла одноманітність. Хочу пригод.
 Ні, не так... В очікуванні пригод. Вони ж будуть... 100%. Ні, ну правда ж ?
 :)

P. S. Із задоволенням жила б спогадами. Жила б минулим. Воно мене краще знає. (
        Вбиваю у собі це бажання. Ех..

/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\/\_________________

 

"Можно простить человеку все, кроме отсутствия."

(О. Хаксли)

 ...

 жорстока

 ...

про комах

 блін, а знаєш...?!

...твої мухи в голові гудять гучніше, ніж мої!

візаут...

спокійно щаслива...
несамотньо одинока...

аййй фіііллл ґууудд ;P

сооу гуд))
мега..супер..позитивний день ;)
було всяке..настрій змінювався протягом дня..в залежності від обставин..))
але зараз кльово!
лав зис лайф)
і всіх людей, що роблять мій світ таким кольоровим)

зла

стільки хотіла сюди написати..
і от коли вже майже все закінчила - комп узяв, і перезавантажився
все зникло..
а прослідкувати той же хід думок  - нереально ((

блін, обідно як... ;(

 п.с. настрій - спокійний.. цілком і повністю заглиблена у собі... бо..
у моєму світі я живу, а не існую...
там немає німих обличь, пустих балачок, дурного сміху, банальщини (хоча, ні, її там якраз найбільше), зайвих людей...
у моєму світі я прокидаюсь..і напівсонна читаю книги... усміхаюсь...не для себе... йду робити гіркий зелений чай, щоб не потонути в солодкості мрій...
у моєму світі є багато шоколаду, теплих в'язаних шаликів, гарячих поцілунків, холодних розрахунків та дитячої наївності, довгих роздумів, здійснених і не цілком здійснених мрій, спокою, тишини, ще раз тишини, голосу, що чутно десь із-середини... 
у моєму світі я щовечора танцюю сальсу, отримуючи при цьому нереальне задоволення...
у моєму світі...

"В моєму світі
Немає мертвих квітів –
Волошки в житі
Цвітуть, росою вмиті.
В моєму світі
Не живуть серця розбиті,
Підступні сіті
Відсутні в моєму світі." (с)

!

Заберіть мене з собою ! :(

P.S. щось мучить((фІ

без заголовку

Роналд Дженкіс. М-м-м... Насолоджуюсь)

But... :)

Life is good! Life is great! Life is so-o beautiful! ;)

з підтекстом

Забагато солодощів...
Ось так смакуєш ложечка за ложечкою згущеним молоком... Насолоджуєшся... Відчуваєш його специфічний присмак... Стає так добре, як ніколи досі...

Відчувати солодкість. Одне з найприємніших відчуттів... М-м-м...
Ти тішишся.
Повнота вражень.

Та наступає якась критична точка, коли оте все добре закінчується: вже не відчуваєш особливого смаку, який так подобався... Забагато. Перебір. Перевищення міри.

Ти кидаєш ту солодку і смачну масу... На деякий час... Хочеться відчувати гіркість, солоність, гостроту.. Та будь-що! Тільки подалі від цієї нудотної солодкавості.. (!)

  ==========

                ========>        

заслинене небо ригає дощем))

плаче тільки небо)
одноманітно, наче шарманка, відлунюється його мелодія...


...а в душі - цілий камерний оркестр :)
Все класно.
Відчуття щастя.
Банального щастя.
Ловити краплі дощу язиком...
...і насоло-о-оджуватись)
Так просто


Доторкнутись до сонця.


Танцювати з вітром. 
Збирати зорі у кишені
!

суміш

Дивна суміш почуттів - втрати, швидкоплинності часу, якоїсь дикої ніжності з нотками суму, любові й умиротворення...

Кльово ^_^

Пройшов мандраж.
Впевненість. Тупо впевненість. :)
В очікуванні хвилі позитиву і хороших емоцій.
Просто знаю, що все буде добре.
Досі дістає дощ і плач неба... Так вже хочу сонечка!


=> Шоу маст ґоу он :P =>

It Can't Rain Every Day (

Знову цей остогидлий дощ.
Сіре небо. Застиглі краплинки на вікнах. Шелест мокрого листя. Брудні калюжі. Парасольки.
А надворі ж літо! :(

Мандраж... Бр-р-р...

Побачимо...
Усе буде гуд. Правда ж?

Різкі пЕрЕпАдИ настрою. Хитікість думок.

 ухх... цигарковий дим..випадкові знайомства... класна музичка.. танці
мм...
соууу хеппі ;)

спокійний вечір...ностальгія якась, чи шо за фігня...
сумно..спогади.. і знову цей цигарковий дим стоїть перед очима

хочу нового дня
хочу [до] тебе

ще трішки і розпочнеться))
хе..хвилююсь
мандраж..не люблю таке..фі)

[?]

Змішані почуття...
То зла, то щаслива...
Сама не знаю, чого хочу...
Кумедна, не?

дійшло..

 ціловите розуміння того, що є важливим...)

піс, лав енд хеппінес :)

мОоОоОре позитиву ;)

 Rebound
-
Hurricane
 ..у вухах))
мм...хочу танцювати...
попереду - 2 місяці напруженої роботи..але такої приємної...)
я щаслива!
щаслИва!
Щаслива!))

але хочу гуляти((
гуляти..гуляти..мм((

...

втомилась від роботи..
і від дощу..втомилась...

сонечко, де ти?